Лібедінський Юрій Миколайович [28.11(10.12) .1898, Одеса, — 24.11.1959, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1920. Народився в сім'ї лікарки. Учасник Цивільною і Великою Вітчизняною воєн. Входив до літературної групи «Жовтень». Один з керівників РАПП . Повість Л. «Тиждень» (1922) про Громадянську війну 1918—20 — одне з перших значних творі молодої радянської прози. Тій же темі присвячена і повість «Комісари» (1925). Проблема партійного керівництва в центрі романів «Завтра» (1923), «Поворот» (1927) і «Народження героя» (1930). Велике місце в творчості Л. займають життя і побут народів Кавказу, їх минуле, революційна боротьба, інтернаціональне братерство народів СРСР: романи «Баташ і Батай» (1940—41), трилогія «Гори і люди» (1947), «Заграва» (1952) і «Ранок Рад» (1957). Л. — автор військових нарисів і розповідей, книги для юнацтва «Виховання душі» (опублікована 1962), повести о С. М. Кирове «Син партії» (опублікована 1964, спільно з Е. Блок), мемуарних книг «Сучасники» (1958) і «Зв'язок часів» (опубліковані 1962). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1958; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники, т. 1, М., 1959.
Літ.: Фіш Р., Ранок Рад, «Новий світ», 1957 № 11; Воронський А., «Тиждень» Лібедінського, в його кн.: Літературно-критичні статті, М., 1963; Російські радянські письменники-прозаїки, Біобібліографіч. покажчик, т. 2, Л., 1964.
