Ляшко (псевдонім; справжнє прізвище Лященко) Микола Миколайович [17(29) .11.1884, місто Лебедин, нині Сумської області, — 26.8.1953, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1938. Рано залучився до революційної діяльності. Почав друкуватися в 1905. Був одним з керівників літературної групи «Кузня» . Л. — автор повести «Доменна піч» (1925) про відновлення зруйнованого Громадянською війною народного господарства; романа «Солодка каторга» (частини 1—2, 1934—36); автобіографічні повісті «Нікола з Лебедина» (1951) та інші — про положення і боротьбу робітників до Жовтневої революції 1917. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Зібрання творів [Вступна стаття А. Воїнова], т. 1—3, М., 1955.
Літ.: Серебрянський М. Творчість Миколи Ляшко, М. — Л., 1931; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 2, Л., 1964.
