Лященко Микола Григорович [народився 3(16) .5.1910, станція Зима, нині Зімінського району Іркутської області], радянський воєначальник, генерал армії (1968). Член КПРС з 1931. У Радянській Армії з 1929. Закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе (1941), Вищу військову академію імені К. Е. Ворошилова (1948) і Вищі академічні курси при цій академії (1970). У 1937—38 брав участь добровольцем в громадянській війні в Іспанії на стороні республіканського уряду. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на Південному, Волховськом, Ленінградському і 2-м-код Білоруському фронтах в посадах: командира стрілецького полку (1941—42), заступника командира дивізії, командира окремої морської стрілецької бригади і стрілецької дивізії (1942—45). Після війни обіймав відповідальні посади у військах. З 1958 1-й заступник командувача військами військового округу Туркестану, потім командуючий військами Пріволжського (1963—65), Туркестану (1965—69) і з 1969 — Середньоазіатського військового округів. У 1966—71 кандидат в члени ЦК КПРС, з 1971 — член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова і Кутузова 2-ої міри, 3 орденами Червоної Зірки і медалями.
