Льові-брюль (Lévy-Bruhl) Люсьен (10.4.1857, Париж, — 13.3.1939, там же), французький філософ і психолог — позитивіст, близький до «соціологічній» школі Е. Дюркгейма . Найбільш відомий своєю теорією первісного «дологічного» мислення. Виступаючи проти концепції Е. Тайлора і ін. еволюціоністів згідно якої первісна людина («філософствуючий дикун») мислила так само логічно, як і сучасна людина, Л.-Б. стверджував, що в «нижчих суспільствах» переважають «колективні вистави» (поняття, розроблене школою Дюркгейма), принципово відмінні від «індивідуальних вистав». «Дологічне мислення», пов'язане з «колективними виставами», управляється, по Л.-Б., не логічними законами тотожності, протиріччя і ін., а «законом сопрічастія» (партіципациі). Хоча Л.-Б. вважав, що різним суспільств. структурам властиві і різні типи мислення, проте він не вважав, що «дологічне мислення» властиво лише відсталим народам: у сфері особистого досвіду «первісна людина» діє і мислить, як і сучасний, а з ін. сторони, і в сучасному житті є явища (релігія, мораль), де позначаються дія колективних вистав і властивий ним принцип партіципациі, непридатність логічних законів. Незважаючи на деякий схематизм і однобічність, погляди Л.-Б. представляють інтерес як спроба досліджувати історичні зміни в психології мислення.
Соч.: Les fonctions mentales dans les sociétés inférieures, 6 ed., P., 1922; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Первісне мислення, М., 1930; Надприродне в первісному мисленні, М., 1937.
