Льовін Максим Григорович [16(29) .10.1904, Слонім, БССР, — 18.4.1963, Москва], радянський антрополог, етнограф і археолог, доктор історичних наук (1958), професор (1960). У 1944—63 заступник директора інституту етнографії АН(Академія наук) СРСР. Польові дослідження вів в Туві (1926, 1952), Северном Прібайкалье (1927), на Алтаї (1929), на побережжі моря (1930—31) Охотського, на Амурі і Сахаліні (1947), на Чукотці (1957—61). Основні праці по антропології і етнографії народів Сибіру, Середньої Азії, Японії, загальним проблемам расознавства, порівняльній анатомії і багатьом ін. проблемам, об'єднаним загальною ідеєю дослідження еволюції людини у зв'язку з історією первісного суспільства. Розробляв вчення про історіко-етнографічні області і господарсько-культурних типів. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Пам'яті М. Р. Льовіна, «Радянська етнографія», 1963 № 4 (приведений список осн. праць Л.).
