Льовінсон-лессинг Франц Юльевіч [25.2(9.3) .1861, Петербург, — 25.10.1939, Ленінград], радянський геолог і петрограф, академік АН(Академія наук) СРСР (1925; член-кореспондент 1914). У 1883 закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету, в якому (з 1889) читав лекції, виховавши декілька поколінь вітчизняних петрографів і геологів. У 1892—1902 професор Юрьевського (нині Тартуського) університету, а в 1902—30 — Петербурзького (Ленінградського) політехнічного інституту, в якому організував першу в Росії лабораторію експериментальної петрографії. У 1902—20 професор Вищих жіночих курсів в Петербурзі, а з 1921 завідувач кафедрою петрографії в Ленінградському університеті.
В 1919 Л.-Л. був вибраний петрографом Геологічного комітету. У АН(Академія наук) СРСР з 1925 до 1939 виконував велику науково-організаційну роботу: був організатором і головою відділу кам'яних будівельних матеріалів і грунтового відділу Комісії з вивчення природних продуктивних сил, директором Геологічного музею і Грунтового інституту імені В. В. Докучаєва (1925—29), організатором і директором Петрографічного інституту (1930—38), організатором і першим директором Вулканологічної станції на Камчатці, головою Комісії з комплексного вивчення Каспійського моря (1934—39), головою Азербайджанського і Вірменського філій АН(Академія наук) СРСР, керував академічною комісією в Закавказзі (Вірменія). Діяльно брав участь в гидрогеологичеських дослідженнях на Свірьстроє (1920—23). Основні праці по теоретичній петрографії, питанням петрогенезису. Л.-Л. вважав, що існують дві родоначальна магма — гранітна і базальтова. Поряд з кристалізаційною диференціацією магми (кристалізація в процесі застигання) визнавав ліквацію магми, тобто розпад її на дві що не змішуються рідини різного хімічного складу. Л.-Л. обгрунтував уявлення про петрографічні формації (1888), а також першу раціональну хімічну класифікацію гірських порід (1898). Л.-Л. встановив механізм утворення екструзівних конусів і їх зв'язок з інтрузіями. Автор багаточисельних праць по кристалографії і мінералогії, вулканології і загальній геології, стратіграфії і палеонтології, грунтознавству і історії геології. Під керівництвом Л.-Л. були підготовлені до друку «Збірка хімічних аналізів російських вивержених і метаморфічних гірських порід» З. Н. Немової (1930) і перше російське видання «Петрографічного словника» (1932).
На честь Л.-Л. у АН(Академія наук) СРСР заснована премія його імені, що періодично присуджується за кращі роботи по петрографії.
Соч.: Петрографія, 5 видавництво, Л.—М., 1940; Ізбр. праці, т. 1—4, М-код.—Л., 1949—55.
Літ.: Белянкин Д. С., Вітчизняна петрографія і Ф. Ю. Льовінсон-лессинг, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія геологічна», 1949 № 6; Гинзберг А. С., Значення петрографічних робіт Ф. Ю. Льовінсон-лессинга для російської і світової науки, там же, 1952 № 5; Лічко в Би. Л., Ідеї Ф. Ю. Льовінсон-лессинга про вікові коливання земної кори в світлі сучасних переконань, в кн.: Нариси по історії геологічних знань, сб.(збірка) 5, М., 1956.
