Льовченко Гордей Іванович [р. 20.1(1.2) .1897, Дубровка, нині Барановського району Житомирської області], радянський військово-морський діяч, адмірал (1944). Член КПРС з 1919. У ВМФ(військово-морський флот) з 1913, учасник 1-ої світової війни 1914—18, штурму Зимового палацу, боїв з військами генерала Юденіча, придушення заколотів на форту «Червона Гора» і в Кронштадті. Закінчив Військово-морське училище (1922), служив на кораблях Балтійського флоту, командував крейсером «Аврора» і загоном учбових кораблів. У 1932—33 командувач Каспійською військовою флотилією. У 1933—37 командував бригадою лінкорів Балтійського флоту, дивізіоном і бригадою есмінців Чорноморського флоту. З 1937 начальник штабу, з 1938 командувач Балтійським флотом, з 1939 заст. наркома ВМФ(військово-морський флот). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 як представник військово-морського командування брав участь в обороні Одеси, Миколаєва, Севастополя, командував військами Криму (22 жовтня — початку листопада 1941). У 1942—44 командував Ленінградською, а потім Кронштадтською військово-морською базою, беручи участь в обороні Ленінграда. У 1944—60 обіймав посади заступника наркома ВМФ(військово-морський флот), командувача Балтійським флотом, заступника головнокомандуючого ВМС(військово-морські сили), Головного інспектора і адмірала-інспектора ВМС(військово-морські сили), заступника головнокомандуючого ВМФ(військово-морський флот), військового інспектора-радника групи генеральних інспекторів МО СССР. З вересня 1960 у відставці. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Ушакова 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.
