Лучинський Олександр Олександрович [народився 10(23) .3.1900, Київ], радянський воєначальник, генерал армії (1955), Герою Радянського Союза (19.4.1945). Член КПРС з 1943. У Радянській Армії з 1919. Учасник Громадянської війни 1918—20 — командир взводу і ескадрона. Закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1940), Вищі академічні курси (1948). У 1937—38 брав участь добровольцем в боротьбі китайського народу проти японських імперіалістів. У час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командир стрілецької дивізії і корпусу (1942—44), командувач військами 28-ої і 36-ої армій (1944—45). Після війни був заступником головнокомандуючого Групою радянських військ в Германії (1949), командував військами Ленінградського (1949—53) і Туркестану (1953—57) військових округів. У 1958—64 заступник головного інспектора міністерства оборони СРСР, з 1964 військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань. Кандидат в члени ЦК КПРС (1952—59). Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 3 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої міри, Суворова 2-ої міри, Трудового Червоного Прапора Узбецької РСР, Червоної Зірки і медалями.
