Лундквіст (Lundkvist) Артур Нільс (народився 3.3.1906, Оберюнга, область Ськоне), шведський письменник, громадський діяч. Член Шведської академії з 1968. Народився в селянській сім'ї. Перша збірка віршів — «Спека» (1928). Учасник поетичної групи «П'ять молодих», що проголосила принципи так званого «примітивізму» (див. Швеція, розділ Література), в традиціях якого написані вірші збірок «Чорне місто» (1930), «Біла людина» (1932) та інші, де крізь модерністську форму проривається прагнення до життєвої правди. У збірці «Голе життя» (1929) значне місце займає робоча тема. У творчості Л. 2-ій половині 30-х років позначився вплив фрейдизму і французького сюрреалізму; у романі «Річки течуть до моря» (1934), віршованих збірках «Мости ночі» (1936), «Гімн сирени» (1937) з'являються мотиви самоти і песимізму. В кінці 30-х — початку 40-х років Л. написав нариси про літературу Франції, США і Латинської Америки. Модерністські тенденції властиві багатьом післявоєнним віршам і новелам Л. (фантастична пародія «Малінга»,1952, і ін.), частково романам «З населеної самоти» (1958) і «Переживання Оріана» (1960). Для поетичної збірки «Життя як трава» (1954), романів «Вальс у Віндінге» (1956) і «Комедії в Хегерськуге» (1959), збірка віршів в прозі дерево» (1960), що «Говорить, поеми «Агадір» (1961), збірка новел «Пліч-о-пліч» (1962) характерні посилення реалістичних тенденцій, інтерес до соціальної проблематики. Л. — автор путніх книг: «Індійська пожежа» (1950), «Макі Ташкента» (1952), «Вулканічний континент» (1957, російське переведення 1961) — про Південну Америку, та інші. У романі «Життя і смерть вольного стрільця» (1970) Л. звернувся до національної історії, в романі «Воля піднебіння» (1970) — до епохи монгольських завоювань. Л. — віце-президент Усесвітньої Ради Міра (з 1950). Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення світу між народами» (1958).
Соч.: Dikter. 1928—1954, Stockh., 1956; Texter i snön, Stockh., 1964; Mörkskogen, Stockh., 1967; Lngt borta, mycket nära, Göteborg, 1970; Antipodien, Stockh., 1971; Tvivia, korsfarare, Stockh., 1972; у російському переведенні — дерево, що Говорить. Вибрані вірші. Післямова Н. І. Кримової, М., 1964; [Розповіді], у збірці: Шведська новела XIX—XX вв.(століття), М., 1964; Життя і смерть вольного стрільця. Передмова А. С. Кана, М., 1972.
Літ.: Афіногенова А. А., Про поезію А. Лундквіста, в книзі: Скандінавська збірка IX, Т., 1964; Мацевіч А., Артур Лундквіст-романіст, «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Серія літератури і мови», 1967, ст 2; Неустроєв Ст П., Шведська література. А. Лундквіст, в книзі: Історія зарубіжної літератури після Жовтневої революції, ч. 1, [М.], 1969; Besök i barndomen. Red. av Åke Lindström, Stockh., 1956; Espmark K., Livsdyrkaren А. Lundkvist, Stockh.,1964.
