Лунін Микола Олександрович [9(22) .5.1915, Ряжськ, нині Рязанської області, — 3.10.1968, Москва], новатор радянського залізничного транспорту, Герою Соціалістичного Труда (1943). Член КПРС з 1941. Будучи паровозним машиністом депо міста Новосибірська, виступив (1940) ініціатором соціалістичного змагання за нові методи експлуатації паровоза (збільшення об'єму службового ремонту паровоза, що виконується силами самої паровозної бригади). Метод, запропонований Л., дозволив скоротити об'єм ремонту і простій локомотивів в депо, понизити собівартість ремонту, збільшити час їх корисної роботи. Почин Л. набув широкого поширення на транспорті і у ряді галузей промисловості. З 1950, після закінчення інституту інженерів залізничного транспорту, Л. був на керівній роботі на залізничному транспорті. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Державна премія СРСР (1942). Нагороджений 2 орденами Леніна. Автор книги «Як скоротити об'єм промивального ремонту. Наш досвід догляду за паровозом...» (1941).
