Луб , флоема, складна тканина вищих рослин, службовка для проведення органічних речовин до різних органів. Л. виконує ту, що також запасає, незрідка механічну і частково видільну функції. Відповідно до різноманіття функцій для Л. характерна наявність різних елементів: ситовідних елементів, кліток запасаючої і кристалоносної лубової паренхіми, лубових волокон і склереїд, радіальної паренхіми серцевинних променів. В деяких рослин в Л. є молочні судини і смоляні ходи. Ситовідниє елементи в покритосеменних представлені ситовіднимі трубками. Вони складаються з подовжнього ряду кліток (члеників), що повідомляються «ситечками» — тонкими ділянками в стінках з крізними отворами. У протопластах ситовідних елементів рано відмирають ядра, цитоплазма стає сповна проникною для розчинених у воді органічних речовин і мінеральних солей; оболонка целюлозна, часто з потовщенням. Швидкість пересування пластичних речовин по Л. — 70—150 см/ч . У процесах пересування речовин по Л. велику роль грає адсорбційна здатність протоплазми. Ситовідниє трубки функціонують зазвичай лише один вегетаційний період, до кінця якого ситечка закупорюються калозою; повідомлення між клітками припиняється, вони здавлюються (облітеріруются) наростаючими зсередини вторинними тканинами Л. Лішь в деяких багатолітніх рослин (наприклад, у винограду, липи) ситовідниє трубки функціонують протягом 2—8 років. В покритосеменних при ситовідних трубках є клітки-супутниці. Вони виникають із загальної з члеником материнської клітки, мають крупні ядра і густу протоплазму.
Запасаюча тканина в Л. представлена клітками осьової лубової і променевої паренхіми. Лубова паренхіма утворена подовженими клітками (веретеновидна паренхіма) або короткими, сполученими у вертикальний тяж (тяжевая паренхіма). Клітки серцевинних променів утворюються особливими ініциальнимі клітками камбію і можуть бути витягнуті в радіальному або у вертикальному напрямі. У живих клітинах Л. накопичуються крохмаль, масла і інші органічні речовини, а також смоли і танніни. Лубова паренхіма може служити местомом відкладення кристалів оксалата кальцію. Молочні судини Л. (наприклад, в складноцвітих, бересклету) містять каучук і гутту, а смоляні канали (в багатьох хвойних) — живицю. Механічну функцію в Л. виконують головним чином товстостінні лубові волокна. В деяких рослин в Л. зустрічаються склереїди, що часто утворюються з паренхімних кліток в зоні вже непровідного Л. По походженню розрізняють первинний Л., що виникає з прокамбію, і вторинний Л., пов'язаний з діяльністю камбію. В деревних рослин річна шаруватість Л. виражена менш виразно, чим в деревині, що обумовлене віковими змінами його структурних елементів, що швидко відбуваються.
Літ.: Раздорський Ст Ф., Анатомія рослин, М., 1949; Яценко-Хмельовський А. А., Короткий курс анатомії рослин, М., 1961; Есау До., Анатомія рослин, М., 1969.
