Лопухів Федір Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лопухів Федір Васильович

Лопухів Федір Васильович [7(19) .10.1886, Петербург, — 28.1.1973, Москва], радянський артист балету, балетмейстер і педагог, народний артист РРФСР (1956), заслуженого на балетмейстера РРФСР (1927). Після закінчення Петербурзького театрального училища працював в 1905—09 і в 1911 в Маріїнськом театрі, в 1909—10 — в московському Великому театрі. У 1922—30 очолював балетну трупу ленінградського Театру опери і балету. У пошуках нових виразних засобів створив експериментальні спектаклі: танцювальну симфонію «Велич всесвіту» на музику 4-ої симфонії Бетховена (1923), балет про революцію «Червоний вихор» Дешевова (1924), «Ніч на Лисій горі» на музику Мусоргського (1924), «Пульчинелла» (1926) і «Байка про Лісу...» (1927) Стравінського. У балеті «Крижана діва» на музику Гріга (1927) отримали розвиток принципи академічних балетів 19 ст, класичний танець був оновлений і доповнений акробатичними комбінаціями, а характерний танець наближений до етнографічного. У 1931 Л. поставив балет «Болт» Шостаковича. У 1933—36 керівник балетної трупи ленінградського Малого оперного театру. Одночасно з 1920-х років в різних театрах ставив і відновлював багато спектаклів класичної спадщини, чим сприяв збереженню традицій російського балету. У 1937 організував балетмейстерські курси при Ленінградському хореографічному училищі, де працював до 1941. З 1962 художній керівник балетмейстерського відділення при режисерському факультеті Ленінградської консерваторії.

  Соч.: Велич всесвіту, П., 1922; Дороги балетмейстера, [Берлін], 1925; Шістдесят років в балеті. Спогади і записки балетмейстера [М., 1966].

  Е. Я. Суріц.

Ф. Ст Лопухів.