Лонгфелло (Longfellow) Генрі Уодсуорт (27.2.1807, Портленд, штат Мен, — 24.3.1882, Кембрідж, штат Массачусетс), американський поет. Син адвоката. Закінчивши Боудойнський коледж, завершив освіту в Європі (1826—29); професор літератури Гарвардського університету (1836—54). Перші вірші опубліковані в 1820. Збірки віршів Л. — «Нічні голоси» (1839), «Вірші про рабство» (1842, російське переведення М. Л. Міхайлова, 1861), «Перелітні птиці» (1858) і інші. Велику роль в американському культурному житті зіграли його переведення творів європейських поетів (1846). Написав також романи «Гіперіон» (1839), «Кавана» (1849), книгу путніх заміток «За океаном» (1835). Л. протиставив обмеженому практицизму буржуазії світ природи, оспівував патріархальні вдачі, ідеалізуючи минуле Америки і життя її корінного населення — індійців. Вже ранні його вірші присвячені боротьбі індійців за незалежність. У їх легендах і відданнях Л. бачив витоки американської національної культури. Як гуманіст, Л. обурювався винищуванням індійців, рабством негрів. У 40-х роках зближується з рухом аболіціоністів, проте прямого заклику до боротьби у нього немає. Звертаючись до минулого своєї країни, Л. намагався створити епічні твори про життя перших переселенців в Америці, узаконив в американській поезії гекзаметр (поеми «Еванджеліна», 1847, «Сватання Майлза Стендіша», 1858). На основі оповідей індіанського народу і узявши за літературний зразок фінський епос «Кальовала», Л. створив «Гімн про Гайавате» (1855, російське переведення Д. Л. Михайлівського, 1868—69, і І. А. Буніна, 1896), який приніс йому світову славу. У «Пісні» зливаються в одне поетичне ціле легенди про богів і інших міфологічних осіб з дійсними історичними подіями. Розрізнені оповіді зв'язані особою героя. Образ Гайавати втілив кращі межі індійця — сміливість, непідкупність, силу духу. Проте скований від пуританського моралізаторства, Л. деколи підміняв поетичність і наївну суворість древніх індіанських легенд сентиментальністю. У «Розповідях придорожнього готелю» (1863) Л., звернувшись до новелістичних циклів в манері Дж. Боккаччо і Дж. Чосера, веде оповідання в невимушеній і лукавій манері. Учений-філолог, знавець літератури і фольклору перекладач, Л. зробив 31-млосне видання «Віршів про місцевості» (1876—79), присвячене зображенню природи в світовій поезії. У демократичних кругах Росії, особливо в 60-і рр. 19 ст, були дуже популярні «Вірші про рабство». Російські перекладачі часто зверталися до лірики Л., до його балад.
Соч.: The complete poetical works, Boston — N. Y., 1906; Poems, L. — N. Y., 1960; The letters, v. 1—4, Camb. (Mass.), 1966—72; у російському переведенні — Вибране, М., 1958.
Літ.: Міхайлов М. Л., Американські поети і романісти, «Сучасник», 1860 №12; Брукс Ст Ст, Письменник і американське життя, т. 1, М., 1967; Underwood F. Н., Life of Н. W. Longfellow. A biographical sketch, N. Y., 1882; Smeaton W. Н. O., Longfellow and his poetry, L., 1919; Osborn Ch. S. and Osborn S., Hiawatha with its original Indian legends, N. Y., 1944; Wagenknecht E., H. W. Longfellow. Portrait of an American humanist, N. Y., 1966.
