Лейтмотив
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лейтмотив

Лейтмотив (йому. Leitmotiv, буквально — провідний мотив), музичний зворот (мотив, фраза, рідше ціла тема, інколи гармонійна послідовність), що неодноразово повторюється як крізний образ музичного твору. Зазвичай служить характеристикою або умовним позначенням певного персонажа, предмету, явища, ідеї, емоції. Починаючи з 19 ст принцип Л. знаходить широке вживання в опері, а також в балеті і інструментальною програмній музиці. У пізніх операх Р. Вагнера складна система Л. складає основу музично-драматургічного розвитку. Російські композитори-класики М. П. Мусоргський, Н. А. Римських корсаків, П. І. Чайковський художньо переконливо втілювали принцип Л., проте він не займає в їх вигадуваннях настільки виняткового положення, як у Вагнера, і поєднується з ін. принципами музичної драматургії. Л. зберіг своє значення і в музиці 20 ст (наприклад, в операх і балетах С. С. Прокофьева), новий аспект його використання пов'язаний з розвитком кіномузики. Поняття Л. незрідка застосовується при аналізі творів літератури, позначаючи образний зворот, що повторюється в творі як момент постійної характеристики героя, переживання або ситуації. Повторюючись і варіюючись, Л. обростає асоціаціями і знаходить особливу ідейну, психологічну або символічну поглиблену. Наприклад, стук калатала в повести А. П. Чехова «Наречена» втілюється в символ монотонному і сонному обивательському життю і одночасно — акцентує зміну умонастрою героїні. Говорять також про звукових, ритмічних, інтонаціях Л. у поезії.

загрузка...

  Термін «Л.» набув і ширшого прозивного значення, визначаючи домінуючий початок в діяльності людини, в ланцюзі подій і тому подібне

 

  Літ.: Вагнер Р., Про застосування музики до драми, в кн.: Ізбр. статті, М., 1935; Друськин М. С., Питання музичної драматургії опери, Л., 1952; Ярустовський Би. М., Драматургія російської оперної класики, М., 1953; Римських корсаків Н. А., «Снігуронька» — весняна казка, Полн. собр. соч.(вигадування), т. IV, М., 1960.

  Р. Ст Краукліс.