Лейпціг (Leipzig), місто на Ю. ГДР(Німецька Демократична Республіка). Адміністративний центр округу Лейпціг. 580,7 тис. жителів (1971). Розташований на р. Вейсе-Ельстер, при впаданні в неї р. Плейсе. Один з найбільших промислових, торгівельних і культурних центрів країни. Вузол же.-д.(железнодорожний) і автомобільних магістралей, аеропорт (Моккау).
За роки соціалістичного будівництва в ГДР(Німецька Демократична Республіка) здійснені великі роботи по відновленню міського господарства. Реконструйовані і створені заново ряд промислових підприємств, будівлі культурних, наукових, учбових, адміністративних установ.
В Л. отримали розвиток машинобудування (завод гірничорудного і металургійного устаткування ім. С. М. Кирова, завод вантажних і транспортних установок, заводи з.-х.(сільськогосподарський) і текстильного машинобудування, верстатобудівний, устаткування для харчової і поліграфічної промисловості і ін.), широку популярність за межами країни придбали поліграфічна і хутряна промисловість міста. Л. є крупним центром видавничої справи, давні традиції мають видавництва «Брокгауз», «Бібліографішес інститут», «Брейткопф і Хертель» і ін., в роки народної влади виникли нові видавництва, в числі яких «Ферлаг енциклопеді». Л. — один з центрів міжнародної торгівлі, тут щорік навесні і осінню проводяться міжнародні ярмарки. У Л. знаходяться значні наукові інститути і учбові заклади, в їх числі Лейпцігський університет . Вищі школи: музики, театру, літератури, графіки і мистецтва книги, фізичної культури, педагогіки і ін. Саксонська АН(Академія наук). Бібліотеки: Німецька і Університетська. Музеї: Ст І. Леніна, До. Лібкнехта, Р. Дімітрова друкарня газети «Іскра», Образотворчих мистецтв, історії міста Л., етнографічний, книги і шрифту, художнього ремесла і ін. Відомі лейпцігські оркестр «Гевандхауз» і «Томанерхор» (хор хлопчиків), є оперний театр, драматичний театр «Шаушпільхауз». З 1955 в Л. щорік проводиться Міжнародний кінофестиваль документальних короткометражних фільмів.
Л., що вперше згадується як укріплений пункт в 1015, розвинувся з що існував тут раніше слов'янського поселення Ліпськ (від «липа», звідси і назва Л.) і з поселення німецьких колоністів. У 2-ій половині 12 ст отримав від мейсенського маркграфа міське право. У 13—15 вв.(століття) Л., розташований на перетині важливих торгівельних шляхів, став крупним економічним центром, одним з головних міст Саксонії. Велике значення вже в середні віки придбали Лейпцігські ярмарки, книгодрукування (з кінця 15 ст). В околицях Л. сталися битви: при Брейтенфельде (1631, 1642), Лейпцігська битва 1813 . Л. — один з центрів німецького робочого руху. У 1863 тут був заснований Загальний німецький робочий союз. Під час Листопадової революції 1918 в Л. була утворена рада робочих і солдатських депутатів. У Л. вийшов 1-й номер газети «Іскра» ; кілька разів тут бувало Ст І. Ленін. У 1933 в Л. відбувався організований німецькими фашистами судовий процес проти комуністів, помилково звинувачених в підпалі рейхстагу (див. Лейпцігський процес 1933 ).
В роки 2-ої світової війни нальотами англо-американської авіації в 1943—45 місто був сильно зруйнований.
Кільце вулиць («Ринг») оточує історичне ядро Л. з мережею вузьких вулиць і площа Маркт (Альтер Маркт) в центрі. Пам'ятники архітектури: романсько-готична церква Николайкирхе (13—16 вв.(століття), інтер'єр перебудований в 1784—97), готичний Томаськирхе (13—15 вв.(століття)); ренесансні будівлі на площі Маркт — «Старі ваги» (1555) і Стара ратуша почата в 1556) — архітектор І. Лоттер; Стара біржа у стилі барокко (1678, архітектор І. Ріхтер), житлові будинки 16—18 вв.(століття) У 19 ст побудовані величезні будівлі в еклектичному дусі (Імперський суд нині Музей Г. Дімітрова і Музей образотворчих мистецтв, 1888—95, архітектор Л. Хофман), у 20 ст — промислові будівлі, вокзал (1915—17, архитектрори Ст Лоссов, М. Кюне), Великий зал ярмарку (1927—30, архітектор Х. Ріттер), пам'ятник Битви народів (1898—1913, висота понад 90 м-код , архітектор Би. Шміц, скульптор Ф. Мецнер). Після 1945 проведені великі роботи по відновленню міста, реставрації архітектурних пам'ятників, реконструкції ряду районів (у тому числі в Центрі Л.), заново забудовані частини Рингу, Маркт, побудовані будівлі університету ім. Карла Маркса (у тому чисде висотне, 142 м-код , 1969—1973, архітектори Р. Хензельман, Х. Зігель і ін.), спорудження ярмарку, Оперний театр (1956—60, архітектори Х. Хеммерлінг, До. Нієраде), Будинок ярмарків (1961—63, архітектори Ф. Гебхардт, Ст Шайбі, Р. Фольшвіц), Вища школа фізичної культури (1952, архітектори Х. Хопп, До. Нієраде; 1961—1963, архітектори Е. Яковськи, Ст Асман), готель «Штадт Лейпціг» (1963—65, архітектори М. Беме, Х. Хеніг, З. Курт), Центр хутровини (1965—66, архітектори Ст Шрайнер, Р. Сальтисон). ДО З. то центру, поблизу штучного водоймища Ельстербеккен — новий стадіон з плавальним басейном.
Літ.: Leipzig. Stadt von Vielfalt, hrsg. von F. Donath, Lpz., 1957; Goebel C. R., Leipzig, [Lpz.], 1963; Bibliographie zur Geschichte der Stadt Leipzig, Haupt — bd 1, Lpz., 1971.
