Легалізація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Легалізація

Легалізація (від латів.(латинський) legalis — законний), підтвердження достовірності підписів компетентних посадових осіб, що є на документах. Як правило, документи, складені за кордоном, приймаються в іншій країні, якщо вони легалізовані консулом тієї держави, в якій складений документ, що знаходиться в цій країні. Л. документів, призначених для дії в зарубіжній державі, може бути вироблена також консулом що представляє це держава в країні, органи якої склали документ. Виробляється у формі удостоверітельной напису консула на документах.

загрузка...

  Право радянських консулів легалізувати документи засноване на статті 58 Консульського статуту СРСР і на відповідних статтях консульських конвенцій, увязнених СРСР з іншими країнами. Іноземні документи приймаються в СРСР за наявності консульської Л. Без Л. допускається прийняття документів судовими органами, а також, якщо це спеціально обумовлено в законодавстві або в конкретних міжнародних угодах (наприклад, на основі взаємності не потрібний Л. заявок іноземців на винаходи). Не потрібна Л. документів, складених в країнах, з якими СРСР уклав договори про правовій допомозі по цивільних, родинних і кримінальних справах, угоди про соціальне забезпечення і ін.