Легар (Lehár) Ференц (Франц) (30.4.1870, Комаром, Угорщина, — 24.10.1948, Бад-Ішль, Австрія), угорський композитор і диригент. Син музиканта. Вчився музиці у батька, з 12 років — в консерваторії в Празі (1882—88). З 1888 працював скрипалем, капельмейстером військових оркестрів в різних містах Австро-Угорщині. З 1899 жив у Відні. З 1902 2-й диригент «Театру ан дер Він». Л. — найбільший представник т.з. нової віденської оперети. Написав понад 30 оперет. Найбільш відомі — «Весела вдова» (1905), «Граф Люксембург» (1909), «Циганська любов» (1910), «Єва» (1911), «Там, де жайворонок співає» (1918), «Жовта кофта» (1923). Для оперет Л. характерне поєднання сентиментальної мелодрами, каскадних прийомів і буфонади з напруженим драматизмом, проте соціальний конфлікт (часто «мезальянс») не відрізняється завглибшки. У кращих творах Л. використані угорські, слов'янські, румунські народні мелодії і танцювальні ритми (особливо вальс); ці вигадування ефектно інструментують (надавав велике значення оркестру, в який ввів народні національні інструменти ).
Літ.: Peteani М., Franz Lehár. Seine Musik, sein Leben, W. — L., 1950; Czech St., Schön ist die Welt. Franz Lehárs Leben und Werk, B., 1957.
