Лашамбоді (Lachambeaudie) Пьер (16.12.1806, поблизу Сарла, департамент Дордонь, — 08.07.1872, Брюнуа, департамент Сіна і Уаза), французький поет-пісенник і байкар. Брав участь в Липневій революції 1830, на яку відгукнувся збіркою «Національні пісні» (1831), потім в лютневій революції 1848 і повстанні паризьких робітників в червні 1848; після державного перевороту 1851 висланий з Франції (книга «Квіти вигнання», 1852). Пройдя через захоплення сен-симонізмом і ін. перебігом тодішнього утопічного соціалізму і комунізму, Л. у своїх піснях ратував за мирне перевлаштування суспільства на початках справедливості і братерства. Творець романтичної байки з гострою соціально-критичною, пропагандистською спрямованістю (сб. «Байки», 1839). На російську мову Л. переводили Н. С. Курочкин, Ст Р. Дмітрієв, А. Б. Гатов.
Соч.: Prose et vers. P., 1867; Fables et poemes, P., 1903; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], в кн.: Поезія французької революції 1848, М., 1948; [Байки], «Іноземна література», 1956 № 12.
Літ.: Історія французької літератури, т. 2, М., 1956; Веліковський С., Поети французьких революцій 1789—1848, М., 1963; Р. Lachambeaudie, poete perigourdin, Perigueux, 1907; La lyre d''airain. Poesie populaire et democratique (1815—1918), P., 1904.
