Лахуті Абулькасим Ахмедзаде (4.12.1887, Керманшах, Західний Іран, — 16.3.1957, Москва), таджицький радянський поет. Член КПРС з 1924. Народився в сім'ї ремісника в Ірані. Виступивши як співець Іранської революції, Л. після переїзду в СРСР став одним з тих, що зачинають таджицької радянської поезії. Учасник Революції 1905—1911 в Ірані. У 1916 видавав в Керманшахе революційно-демократичну газету «Бісотун». У 1917 емігрував до Стамбулу, де в 1921 випускав журнал «Парс» на перській і французькій мовах. Повернувшись на батьківщину, Л. у 1922 очолив антиімперіалістичне демократичне повстання в Тебрізі («повстання Лахутіхана»), після придушення якого емігрував до Радянської Росії. Був заступник наркома освіти Таджицької РСР (1925—30), секретарем СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (з 1934). Друкувався з 1907. Один з творців політичної газети на перській мові. У 20-х рр. створив поеми «Кремль» (1923), «Ленін живий» (1924), цикл віршів про колгоспне будівництво і ін. творів. У 30-і рр. і в період Великої Вітчизняної війни 1941—45 Л., розвиваючи традиції персидської і таджицької притчі-алегорії (масал), створив ряд поем в умовно-алегоричній манері про героїку праці радянських людей («Класу — творцеві», 1933; «Батьківщина радості», 1935), про радянських воїнів і партизанів («Мардістан», 1941; «Витязь Світ», 1942; «Перемога Тані», 1942), про дружбу народів СРСР («Супутники», 1943) і ін. Драматична поема Л. «Коваль Кава», написана на сюжет, запозичений з «Шахнаме» Фірдоуси, послужила лібретто для однойменної опери А. Баласаняна. У післявоєнний період Л. опублікував три книги вибраних віршів. Переклав таджицькою мовою твори А. С. Пушкіна, А. С. Грібоєдова, Ст Ст Маяковського, В. Шекспіра, Лопе де Вега і ін. письменників. Спираючись в своєму творчості на традиції класичної персидської і таджицької літератури, Л. в той же час сміливо вводив в поезію нові строфічні форми, розміри, побудовані на фольклорній основі. Соч. Л. багато разів видавалися в перекладах російською мовою, мовами ін. народів СРСР, Європи і Азії. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами.
Соч.: Куллієт, ч. 1—6, Душанбе, 1960—63; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1959.
Літ.: Нарис історії таджицької радянської літератури, М., 1961; Ісаков І. С., Випробування Лахуті, Душанбе, 1967.
