Латеранські угоди , між італійською державою і Ватиканом, привели до правового врегулювання взаємних претензій між Італією і папським престолом, до ліквідації «Римського питання», що існував з 1870; визначили права і привілеї католицької церкви, її положення в італійській державі. Підписані 11 лютого 1929 в Латеранському апостольському палаці (Palazzo Laterano). Складаються з договору, фінансової конвенції і конкордата. Договір визнає католицизм «єдиною державною релігією» Італії (ст. 1) і «суверенітет святого престолу в міжнародних справах» (ст. 2); передбачає утворення держави Ватикан, кордони якого визначаються планом, прикладеним до договору (ст. 3). Ряд статей регулює адміністративні питання, положення про ватиканське громадянство дипломатичному корпусі при папському престолі і так далі Фінансова конвенція передбачає виплату Італією папському престолу 750 млн. лір в 5%-них коштовних паперах (ст. 1); взамен папський престол відмовляється від фінансових претензій до Італії, що з'явилися в результаті утворення італійської держави (ст. 2). Конкордат визначає права і привілеї католицької церкви в Італії, держава оголошує неробочими днями 10 церковних свят, а також воскресіння (ст. 11); єпископи зобов'язалися присягати на вірність главі держави (ст. 20). Ін.(Древн) статті передбачають широке залучення духівництва в систему освіти Італії, визнають «Католицька дія» і так далі В період існування фашистської диктатури в Італії (1922—43) Л. с. забезпечили фашистському режиму підтримку Ватикану.
Л. с. і понині визначають правові стосунки між державою і католицькою церквою в Італії відповідно до ст. 7 Італійській республіканській конституції 1947.
Демократичні сили Італії ведуть боротьбу за той, що передивляється Л. с. У 1969 палата депутатів ухвалила закон, що вирішував розлучення; цей закон фактично відміняв ст. 34 конкордати.
Публ.: Enciclopedia del Papato, Catania, 1961.
Літ.: Ковальський Н. А., Католицизм і дипломатія, М., 1969; Коровін E. А., Католицизм як чинник сучасної світової політики, М. — Л., 1931; Шейнман М. М., Ватикан між двома світовими війнами, М., 1948.
