Ларін Борис Олександрович [5(17) .1.1893, Полтава, — 26.3.1964, Ленінград], радянський філолог, член-кореспондент АН(Академія наук) УРСР (1945), академік АН(Академія наук) Литовською РСР (1949). Закінчив Київський університет (1914), професор Ленінградського університету (з 1931). Основні праці по слов'янській діалектології, російській історичній лексикології і лексикографії, українському, литовському мовам і санскриту. Під керівництвом Л. створена картотека древньо-російського словника (зберігається в інституті російської мови в Москві). Л. написаний «Проект староруського словника. (Принципи, інструкції, джерела)» (1936). У 1960 при БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) створив лексикографічний Міжкафедральний словарний кабінет (нині ім. Би. А. Ларіна). Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Борис Олександрович Ларін, «Вісник БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1964 № 8, сірок.(середина) історії, мови і літератури, ст 2.
