Ларін Ю. [справжнє прізвище і ім'я Лурье Михайло Зальмановіч (Олександрович)] [17(29) .6.1882, Сімферополь, — 14.1.1932, Москва], діяч революційного руху, економіст, літератор. Народився в сім'ї інтелігента. З 1900 брав участь в революційному русі в Одесі; у 1901—02 очолював соціал-демократичну організацію в Сімферополі, один з організаторів Кримського союзу РСДРП. Неодноразово піддавався арештам, в 1902 висланий до Якутії, в 1904 біг із заслання і емігрував до Женеви, де прилучився до меншовиків. У 1905 повернувся до Росії. У 1906—07 керував роботою обласної соціал-демократичної організації в Києві. Делегат 4-го (1906) і 5-го (1907) з'їздів РСДРП. У 1907—09 секретар Союзу механічних робітників нафтової промисловості. У 1909—12 займався літературною діяльністю. У роки реакції і нового революційного підйому — ліквідатор, учасник антипартійного серпневого блоку. Під час 1-ої світової війни 1914—18 інтернаціоналіст, знаходився в еміграції. Після Лютневої революції 1917 очолював групу меншовиків-інтернаціоналістів, що видавали журнал «Інтернаціонал»; член Виконкому ради Петрограду. У серпні 1917 вступив в більшовицьку партію. Після Жовтневої революції 1917 працював в комітетах і комісіях в системі ВСНХ(Вища рада народного господарства) по керівництву фінансами, по націоналізації торгівлі, по створенню радгоспів і ін. Член Президії ВСНХ(Вищий рада народного господарства). Делегат 7—9, 13—14-го з'їздів партії. Член і кандидат ЦВК(Центральний виконавський комітет) і ВЦИК ряду скликань. Автор книг, брошур, статей по історії партії, Радянської держави, по питаннях соціалістичної економіки і ін. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
