Лактіонов Олександр Іванович [16(29) .5.1910, Ростов-на-Дону, — 14.3.1972, Москва], радянський живописець і графік, народний художник РРФСР (1969), дійсний член АХ(Академія витівок) СРСР (1958). Вчився в АХ(Академія витівок) в Ленінграді (1932—38) в І. І. Бродського Викладав в інституті живопису, скульптури і архітектура в Ленінграді (1936—44) і в Московському заочному педагогічному інституті (1967—70, з 1968 — професор). Головним чином жанрист і портретист. Широко відома його картина «Лист з фронту» (1947, Третьяковськая галерея; Державна премія СРСР, 1948), передавальна переживання радянських людей в період Великої Вітчизняної війни 1941—45. Л. властиві висока майстерність і точність малюнка, рідка здатність ілюзорний-точно і зосереджено передавати наочну подобу реального світу, що, проте, у ряді робіт перешкодило художникові заглибитися в суть змальовуваного явища. Твори: портрет В. І. Качалова (вугілля, 1940), автопортрет (1945), портрет космонавта В. М. Комарова (1967) — все в Третьяковськой галерея, «В нову квартиру» (1952, Донецький художній музей), «Забезпечена старість» (1958—1960). Державна премія РРФСР ім. І. Е. Репіна (1971). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Ягодовськая А., Що бачить художник, «Творчість», 1958 №3; Осипов Д. М., А. Лактіонов [М., 1968].
