Лаврентьев Віктор Володимирович [р. 14(27) .2.1914, Томськ], російський радянський драматург. Член КПРС з 1942. За освітою юрист. У 1943 виступив з віршами у фронтових газетах. Перша п'єса — «На просторах» («Без правди щастя не чекай», 1952). П'єси «Кряжеви» (1953), «Світла» (1955), «Іван Буданцев» (1956), «Остання легенда» (1958), «Ради своїх ближніх» (1960), «Шануй батька свого» (1964), «Людина і глобус» (1967), «Глава сім'ї» (1970) і ін. присвячені актуальним питанням сучасності, важливим морально-етичним проблемам. У 1969—72 Л. — головний редактор журналу «Театр». Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: П'єси, М., 1960; Суворі роки. П'єси. [Предісл. Л. Баландіна], Новосиб., 1964.
Літ.: Караганов А., Ще про героя нашого часу, «Театр», 1962 № 5; Баландін Л., Віктор Лаврентьев, Новосиб., 1969.
