Кінологія (від греч.(грецький) kýon, родовий відмінок kynós — собака і ...логия ), наука про собак. До. вивчає анатомію і фізіологію (у тому числі закономірності вищої нервової діяльності і поведінки) собаки, походження і еволюцію порід домашніх собак, розведення і селекцію, годування, вміст, дресирування і використання для полювання, сторожового, караульного розшуковий і ін. видів служби, а також в декоративних цілях. К.— основа сучасного собаківництва . В СРСР викладається на факультетах мисливствознавства вищих і середніх учбових закладів. Науково-дослідна робота по До. ведеться Всесоюзним науково-дослідним інститутом мисливського господарства і звірівництва. Велику кінологічну роботу ведуть клуби службового собаківництва ДОСААФ і кінологічні секції суспільств мисливців. Методичне керівництво здійснюють Центральний клуб службового собаківництва ДОСААФ і Всесоюзна кінологічна рада при Головному управлінні по охороні природи, заповідникам і мисливському господарству Міністерства сільського господарства СРСР, які розробляють стандарти порід собак, що розводяться в СРСР, правила і положення кінологічної роботи. При Міжнародній кінологічній федерації, об'єднуючій кінологічні організації 34 країн, є наукова комісія з К. Существуєт також Кінологічна унія, об'єднуюча кінологічні організації 10 країн.
Літ.: Мюллер Р., Здоровий собака (Кінологія), пер.(переведення) з йому.(німецький), Вітебськ, 1929; Knorr F., Seupel I., Aufucht von Hunden, 2 Aufl., Ст, 1965; Мисливське собаківництво, [сост. А. Ст Платонов], М., 1966; Службовий собака, під ред. Ст Н. Зубко, М., 1970; Мисливське собаківництво СРСР, Корів, 1971.
