Кутепов Олександр Павлович [16(28) .9.1882, Новгородська губернія, — 1930], військовий діяч російської контрреволюції на Ю. Росії, білогвардійський генерал від інфантерії (1920). З дворян. Закінчив Петербурзьке піхотне юнкерське училище (1904), учасник російсько-японської війни 1904—05, потім служив в лейб-гвардії Преображенськом полку, з яким брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18, командуючи ротою, батальйоном і полком (останній чин — полковник). У білогвардійській Добровольчій армії з початку її формування на посадах від командира роти до начальника 1-ої піхотної дивізії. Після узяття Новоросійська (серпень 1918) чорноморський генерал-губернатор, проводив жорстокі репресії проти населення. З кінця січня 1919 командував 1-м-код армійським корпусом в деникінськой, а потім корпусом і 1-ою армією врангельовськой армії, після розгрому якої в листопаді 1920 евакуювався із залишками білогвардійських військ в Галліполі (Туреччина), а в кінці 1921 — до Болгарії, звідки висланий після Вересневої революції 1923. Жив в Парижі; у еміграції очолював прибічники великого князя Миколи Миколайовича. Після смерті Врангеля (1928) став на чолі білогвардійського Російського загальновійськового союзу (РОВС) і прагнув активізувати його антирадянську діяльність. 26 січня 1930 зник з Парижа.
