Кумики (к'умук' — ед. ч.(однина), к'умук'лар — мн.(багато) ч.(множина)), народ, що населяє в основному рівнинні і частково предгірні райони в Дагестанській АССР. Чисельність в СРСР 189 тис. чоловік, у тому числі в Дагестанській АССР 169 тис. чоловік (1970, перепис). Кумикський мова відноситься до кипчакськой групи тюркських мов. Віруючі До. — мусульмани. У етногенезі До. брали участь древні племена — аборигени Північно-східного Дагестану і прийшлі тюрко-язічні племена, особливо кипчаки, мова яких була сприйнята аборигенами. По антропологічних ознаках і по основних межах культури і побуту До. близькі до ін. гористим народам Дагестану. Найзначнішою феодальною освітою До. у 17—18 вв.(століття) було шамхальство Тарковськоє. Соціалістична перебудова економіки в радянський час і культурна революція корінним чином змінили побут народу. Розвиток отримали національна література, мистецтво, театр, музика, фольклор; виросла інтелігенція. Дивися також ст. Дагестанська АССР .
Літ.: Гаджієва С. Ш., Кумики. Історіко-етнографіч. дослідження, М. 1961; Народи Кавказу, т. 1, М., 1960; Сучасна культура і побут народів Дагестану, М., 1971.
