Кулішова (Kuliscioff), Кулішева (сьогодення ім'я і прізвище Ганна Моісеївна Розенштейн) [28.12.1853 (9.1.1854), Сімферополь, — 29.12.1925, Мілан], російський революціонерка-народник, потім діячка італійського соціалістичного руху. Народилася в сім'ї купця. На початку 70-х рр. вчилася в Цюріхському університеті, де прилучилася до народникам-бакуністам (1872). У 1873—77 брала участь під прізвищем мужа — Макаревіч — в народницьких кухлях чайковцев (Одеса) і «південних бунтарів» (Київ). У зв'язку з розкриттям «чигирінського змови» (1877) емігрувала. З кінця 1878 — в Італії. Була сподвижницею А. Кости і разом з ним в кінці 70-х рр. порвала з анархізмом. В середині 80-х рр. сприяла діяльності групи «Звільнення праці» . В 1890—91 разом з Ф. Тураті заснувала журнал «Критика социале» («Critica sociale»), що пропагував (хоча і не завжди послідовно) ідеї наукового соціалізму. Зіграла важливу роль в підставі в 1892 Італійській соціалістичній партії (ІСП) і користувалася в ній значним впливом. Із загостренням в ІСП з початку 20 ст боротьби течій До. виявилася на правом, фланзі реформіста партії.
Соч.: Turati F. е Kuliscioff А., Carteggio, v. 1—6, Torino, 1949—59.
Літ.: Троїцкий Н. А., Велике суспільство пропаганди 1871—1874, Саратов, 1963; Афанасьева С. П., До питання про революційну діяльність Ганни Кулішевой в 1873—1892 роках, в кн.: Росія і Італія, М., 1968; Schiavi A., Anna Kuliscioff, Roma, 1955.
