Кулябко-Корецкий Микола Іванович [12(24) .6.1855, сіло Уношево, нині Клінцовського району Брянської області, — 21.12.1924, Вороніж], російський громадський діяч. З дворян. Осліпнув десяти років від народження. Самоуком освоїв юриспруденцію і став адвокатом-криміналістом. По політичних поглядах близький до народників (див. Народництво ) . Був відомий як талановитий оратор. У 1882 був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю за використання суду для політичних викриттів. Неодноразово піддавався арештам. Надав матеріальну допомогу групі «Звільнення праці» у виданні збірка «Соціал-демократ» (1888). У 1903—05 в еміграції (Швейцарія, Болгарія), де був кореспондентом «Російських відомостей»; у Софії був пов'язаний з партією «тесняков». У 1910—15 видавець і редактор газет в Ставрополі, Гомелі і Петербурзі. Після Жовтневої революції 1917 читав лекції з історії революційного руху.
Літ.: Дейч Л. Р., Н. І. Кулябко-Корецкий, в кн.: Група «Звільнення праці», сб.(збірка) 3, М.— Л., 1925.
