Культурні пасовища
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Культурні пасовища

Культурні пасовища, високоврожайні кормові угіддя, використовувані для випасу худоби. Їх створюють шляхом поверхневого поліпшення природних кормових угідь або малопродуктивних старих трав'яних полів, а також посівом травосмесей на знов освоюваних землях. Розрізняють До. п. короткострокового (5—6 років) і довголітнього (7—10 і більше років) користування. Створювати До. п почали в кінці 19 ст в першу чергу в країнах з розвиненим тваринництвом — в Нідерландах, Данії, Швеції і ін. в СРСР — в 30-х рр. 20 ст

  Найбільш швидка і дешева дорога створення До. п. (особливо в районах достатнього зволоження) — поверхневе поліпшення природних кормових угідь: знищення купини, кротовін і чагарника, прибирання каменів, регулювання водного режиму, вирівнювання поверхні, вапнування і ін. На ділянках з сильно прорідженим і малоцінним травостоєм застосовують також підсівання лугопастбіщних злакових для боба трав. Перед підсівбою трав дернину дискують важкими дисковими боронами, після підсівби грунт накочують катками і вносять до неї (поверхнево) гній, що перепрів, або мінеральні добрива. Проведення цих заходів забезпечує переформовування протягом 3—5 років природного маловрожайного травостоя у високоврожайний. При перетворенні старих трав'яних полів, наприклад конюшини 3—4-го року користування, систематично вносять фосфорно-калійні і періодично органічні добрива. Для швидшого формування бажаного травостоя підсівають весною 2—3 кг/га конюшини білого або рожевого (або червоного).

  Створення До. п. посівом травосмесей для короткострокового користування найдоцільніше на заболочених торф'яних і малопотужних дерново-карбонатних грунтах, а довголітнього користування — на родючіших грунтах. На землях з надлишковим зволоженням перед посівом трав проводять осушення, очищають ділянку від чагарника, каменів і ін., потім орють чагарниково-болотним плугом на глибину 25—40 см з подальшим дискуванням і накоченням. На ділянках з щільною дерниною проводять фрезерування і накочення грунту водоналивним катком. На ділянках з потужністю дернини не більше 18 см орють звичайними плугами, потім проводять дискування і боронування. Органічні добрива вносять перед оранкою, мінеральні — після. Травосмеси висівають або відразу після вирівнювання поверхні грунту, або після попереднього (протягом 2—4 років) обробітку зернових, технічних, овочевих і ін. культур. Травосмеси складають із злакових для боба трав в кількості 25—35 кг/га для короткострокових і 30—40 кг/га для довголітніх До. п. Висівають їх під покрив зернових або зернобобових культур і без покриву (прискорене залуженіє). Для створення довголітніх До. п. травосмеси висівають зазвичай без покриву і в ранні терміни. До осені трави встигають добре розвинутися і формують типовий пасовищний травостой на 1—2 роки раніше, ніж при покривному посіві.

  До. п. потребують правильного догляду: у підкошуванні трав на зиму (при бурхливому розвитку їх в перший рік), в підгодівлі добривами ранньою навесні або осінню, в скошуванні непоєдаємих рослин, розкиданні залишених тваринами екськрементов, зрошуванні в посушливі роки і т. д. Обов'язковий спосіб використання До. п. — загородна, або порційна, пасіння. Площа До. п. на 1 корову (на весь пасовищний період) при врожайності 2,5—3 тис. кормових одиниць — 0,5—0,6 га, а при врожайності 6—8 тис. кормових одиниць (при зрошуванні) — 0,25 га.

 

  Літ.: Тоомре Р. І., Довголітні культурні пасовища. М., 1966; Іванов Д. А., Культурні пасовища, Л., 1967.

  А. П. Мовсисянц.