Кукульовіч-сакцинський (Kukuljević-Sakcinski) Іван (29.5.1816, р. Вараждін, — 1.8.1889, замокнув Тухаковец в Хорватському Загір'ї), хорватський політичний діяч, літератор, історик. У 40-х рр. 19 в, належав до ліберального перебігу іллірійського руху (див. Іллірізм ). В період Революції 1848 — один з ініціаторів скликання Слов'янського з'їзду 1848 в Празі. У 1861—67 великий жупан загребський. У 1863 заснував Народну партію, що дотримувалася проавстрійського курсу. До.-С. поклав початок сучасної хорватської історіографії і археографії. У 1850 заснував Югославянськоє історичне суспільство, що видавало (у 1850—75) щорічник «Архів югославянськой історії», зробив перше наукове видання хронік і актів по історії південних слов'ян 13—18 вв.(століття), юридичних пам'ятників 9—19 вв.(століття) Робота До.-С. «Боротьба хорватів з монголами і татарами» (1863) не втратила наукового значення. До.-С. — автор п'єс і історичних повістей. Він склав першу наукову бібліографію хорватської літератури.
Соч.: Različita děla, knj. 1—4, Zagreb, 1842-47.
Літ.: Smičiklas Т. Život i djela I. Kukuljevića Sakcinskoga, «Rad lugosiavenske Akademije Znanosti i Umjetnosti», 1892, knj. 110.
