Кріплення пласта, процес зміцнення рихлих слабозцементованих порід прізабойной зони нафтових, газових і водяних пластів з метою запобігання винесенню великих мас піску в бурову свердловину. До. п. полягає в закачуванні в прізабойную зону рідких єднальних речовин, які при твердінні укріплюють породу і підвищують її стійкість проти розмиву. Проникність пласта для рідини і газу при цьому залишається близькою до первинної. Матеріали для До. п.: цементний розчин; розчин цементно-піщаної суміші; смолообразующие хімічні речовини. Закачування розчинів зміцнюючих речовин в пласт виробляється насосними агрегатами через колону насосно-компрессорних труб, спущених в свердловину до експлуатованого пласта. Час твердіння цементного розчину або цементно-піщаної суміші після закачування їх в пласт — близько 48 ч. Як смолообразующих хімічні речовини для До. п. використовуються феноло-спірті (первинні продукти конденсації фенолу з формальдегідом ). Затвердіння феноло-спіртів (смол) відбувається при нагріванні або у присутності кислот. Поширено дві технологічні схеми До. п. смолами: для свердловин з температурою на забої 60°С і вище — без використання розчинів кислот; для свердловин з температурою на забої до 60°С — з використанням розчинів соляної кислоти.
Літ.: Ольшванг Д. Е., Субботін М. А., Кріплення грунту прізабойной зони свердловин смолообразующимі речовинами, в кн.: Питання технології видобутку нафти, Баку, 1958; Лаврушко П.Н., Підземний ремонт свердловин, М., 1961.
