Кріжаніч (Križanić) Юрій (близько 1618, Обрх, поблизу Горіци, — 12.9.1683, поблизу Відня), представник наукової і суспільно-політичної думки слов'ян 17 ст, письменник. За національністю хорват. Здобув богословську освіту в Загребе, Болонье, Римі. Був священиком-місіонером, перебував на службі ватиканській конгрегації пропаганди віри. Багато подорожував по Європі (Відень, Варшава і ін.). Пропагував ідею «слов'янської єдності». У пошуках конкретних доріг культурного і політичного відродження слов'ян пропонував, зокрема, унію православної і католицької церкви. Головну роль в об'єднанні слов'ян відводив Російській державі, яку відвідав вперше в 1647. Прибувши до Москви в 1659, з невідомої причини був засланий в 1661 до Тобольська. У 1676 отримав дозвіл виїхати з Росії. До. володів енциклопедичними знаннями: його вигадування (з яких більшість була опублікована лише в 19 ст) включають трактати по філософії, політекономії, історії, музиці. До. пояснював розвиток суспільства з позицій провіденциалізма, вважаючи, проте, що божественний промисел визначає лише корінні повороти в історії. Усесвітню історію розумів як процес, в ході якого одні народи приходять в занепад, а інші досягають розквіту. На відміну від меркантилістів (див. Меркантилізм ), бачив багатство держави в суспільному виробництві і його продуктах, а не в грошах. До. зробив спробу створення «спільнослов'янської мови» і використовував його в своїх книгах. Одним з перших До. піддав критиці літописні легенди про «покликання варягів» на Русь, дарах Мономаху, показав тенденційність сучасних йому іноземних вигадувань про Росію (А. Олеарій, П. Петрей і ін.). У політичних статтях доводив необхідність зміцнення зв'язків України з Росією. У вигадуваннях, написаних в засланні, — «Політика» (1663—66), «О божому смотренію» (1666—67), «Тлумачення історичних пророкувань» (1674) — піддані критиці різні сторони життя сучасного До. російського суспільства і висунута програма перетворень в Московській державі, заснована на аналізі економічного стану і внутрішньої політичної обстановки. Для посилення могутності Росії До. вважав за необхідне укріпити централізований державний апарат, реформувати армію, законодавчо закріпити права всіх станів російського суспільства, освоїти новий вигляд.-х.(сільськогосподарський) і промислового виробництва, перебудувати організацію зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Виходячи з наміченої програми відродження слов'янства, До. вимагав посилення активності Росії на південно-західних рубежах, виступав проти її боротьби за вихід до Балтійського моря. В цілому програма До. була направлена на зміцнення абсолютної монархії і відповідала інтересам дворянства служивого. Ідеологічною оболонкою класових вимог дворянства був також і що декларує До. принцип «загального блага» і «загальної справедливості».
Соч.: Російська держава в половині XVII ст Рукопис часів царя Олексія Михайловича; ст 1—[6], М., 1859—60; Собр. соч.(вигадування), ст 1—3, М., 1891—93; Про промисел, М., 1860; Політика, [русявий. пер.(переведення)], М., 1965.
Літ.: Вальденберг Ст Е., Державні ідеї Кріжаніча, СП(Збори постанов) Би, 1912; Дацюк Би. Д., Ю. Кріжаніч [М.]. 1946; Пічета Ст І., Ю. Кріжаніч і його відношення до Російської держави, в кн.: Слов'янська збірка, [М.], 1947; Гольдберг А. Л., Ю. Кріжаніч про російське суспільство середини XVII ст, «Історія СРСР», 1960 №6; Мордуховіч Л. М., Філософські і соціологічні погляди Ю. Кріжаніча, «Короткі повідомлення Інституту слов'янознавства АН(Академія наук) СРСР», 1963 № 36; Jagic V., Život i rad J. Križanića, Zagreb, 1917; Goljdberg A., Juraj Križanić i Rusija, «Historijski zbornik, [t.] XXI—XXII», Zagreb [1971]; Golub J., Život i djelo Jurja Krizanica, «Encyklopedia moderna», Zagreb, 1972 № 18.
