Кришталик
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кришталик

Кришталик, сочевицеподібне прозоре тіло (двоопукла лінза), розташоване усередині очного яблука, позаду веселкової оболонки, проти зіниці ; частина светопреломляющего (діоптричного) апарату ока хребетних тварин і людини. Структурно Х. ділиться на передній епітелій і тіло, що складається з волокон і міжклітинної цементуючої речовини. Зовні Х. одягнений капсулою — еластичною пластинчастою оболонкою. У Х. розрізняють передню і задню поверхні і відповідно передній і задній полюси, через які проходить оптична вісь ока. Екватором Х. називається максимальне коло по бічній поверхні в плоскості, перпендикулярній оптичній осі. У зоні екватора до капсули прикріплена кругова циннова в'язка; зміна її натягнення міняє кривизну поверхні Х., у результаті чого у вищих хребетних здійснюється акомодація . У риб і земноводних Х. підвішений на в'язці і при акомодації відсовується або присувається до сітківки за допомогою спеціального м'яза. У ембріональному розвитку Х. утворюється з покривного епітелію під індукуючим впливом зачатка ока. Вода в Х. складає близько 65%, білки 35%. Х. хребетних зростає протягом всього життя. У результаті ськлерозірованія Х. відбувається вікове ослабіння акомодації (див. Пресбіопія ) . Найбільш поширена патологічна зміна Х. — його помутніння ( катаракта ) .

загрузка...

  О. Р. Строєва.