Крилов Олексій Миколайович [3(15) .8.1863, сіло Вісяга губернії Симбірськой, — 26.10.1945, Ленінград], радянський кораблебудівник, механік і математик, академік АН(Академія наук) СРСР (1916; член-кореспондент 1914), Герою Соціалістичного Труда (1943). Після закінчення в 1884 Морські училища був зарахований в компасну частину Головного управління гідрографії, де виконав свої перші наукові роботи по девіації компасів. У 1890 закінчив кораблебудівне відділення Морської академії і подальшу діяльність присвятив головним чином розробці питань теорії корабля. З 1890, майже 50 років, викладав в Морській академії, а також в Петербурзькому (Ленінградському) політехнічному інституті і ін. вузах. Створив ряд учбових курсів, що з'явилися одночасно оригінальними науковими працями великого практичного значення. З 1900 керував басейном Опитовим для випробувань моделей судів, в 1908—10 був головним інспектором кораблебудування і головою Морського технічного комітету. У 1910—17 консультував по питаннях суднобудування на Металевому, Путіловськом і ін. заводах. Активно брав участь в проектуванні і споруді перших російських лінкорів типа «Севастополь», ввів в конструкцію кораблів ряд технічних новин, що знайшли потім вживання в практиці військового кораблебудування. З 1916 директор Головної фізичної обсерваторії і начальник Головного військово-метеорологічного управління, з 1917 директор фізичної лабораторії (пізніше за інститут) Академії наук. У 1919 призначений начальником Морської академії, брав участь в її перетворенні і виробленні статуту. У 1921—27 знаходився за кордоном у складі комісії для відновлення наукових контактів і для вирішення практичних народно-господарських завдань, пов'язаних із зміцненням морського і ж.-д.(железнодорожний) транспорту. З 1927 продовжував викладати в Морській академії і керував Фізико-математичним інститутом АН(Академія наук) СРСР. Активно брав участь у вирішенні основних технічних питань військового і цивільного суднобудування в СРСР.
Праці До. присвячені теорії корабля, теорії магнітних і гіроскопічних компасів, артилерії, математиці. Для обчислення основних характеристик корабля — остійності і плавучість — розробив раціональні прийоми і схеми, що стали класичними. Створив теорію кильової хитавиці, дав методи визначення поведінки судна в загальному випадку руху під кутом до напряму бігу хвиль. Важливе практичне значення мали роботи До. по непотоплюваності судна, особливо складені ним таблиці непотоплюваності. До. належать видатні роботи по будівельній механіці корабля. Їм почата розробка динамічних проблем в кораблебудуванні, створена теорія вібрації судів, запропонований оригінальний метод розрахунку балок, лежачих на пружній підставі, що має велике значення не лише для розрахунку суднових корпусів, але і для розвитку будівельної механіки в цілому. У 1938—40 опублікував комплекс робіт, в яких дав повний виклад теорії девіації магнітного компаса, досліджував питання теорії гіроскопічних компасів, розробив теорію впливу хитавиці корабля на свідчення компаса (Державна премія СРСР, 1941).
Роботи До. по теорії кораблебудування принесли йому світову популярність. Велику цінність мають також роботи До. по математиці і механіці. Він розробив низку запитань раціональної організації чисельних розрахунків, обгрунтував спосіб поліпшення збіжності тригонометричних рядів, запропонував (1931) метод рішення т.з. вікового рівняння. Їм побудована перша в Росії машина для інтеграції диференціальних рівнянь (1904), створений ряд важливих корабельних і артилерійських приладів. До. виконані крупні дослідження в області коливань артилерійських стволів і зовнішньої балістики. Нескороминущу цінність мають праці До., присвячені розробці спадщини класиків науки — І. Ньютона, Л. Ейлера, К. Гаусса і ін. Їм створені яскраві нариси про життя і діяльність П. Л. Чебишева, Же. Лагранжа. І. Ньютона і ін. Нагороджений 3 орденами Леніна.
Соч.: Собр. праць, т. 1—12, М.— Л., 1936—56; Ізбр. праці, Л., 1958 (є бібл.).
Літ.: Лучинінов С. Т., А. Н. Крилов. Видатний кораблебудівник, математик і педагог, М., 1959; Праці ін-т(інститут) а історії природознавства і техніки АН(Академія наук) СРСР, т. 15, М., 1956 (том присвячений До.); Хановіч І. Р., Академік Олексій Миколайович Крилов, Л., 1967; Штрайх С. Я., Олексій Миколайович Крилов. Нарис життя і діяльності, М., 1956.
