Крестінський Микола Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Крестінський Микола Миколайович

Крестінський Микола Миколайович [13(25) .10.1883 — 15.3.1938], радянський державний і партійний діяч, дипломат. Член Комуністичної партії з 1903. Народився в сім'ї вчителя в Могильові. У 1907 закінчив юридичний факультет Петербурзького університету; повірений присяги. Вів партійну роботу у Вільнюсі, Вітебську, Каунасі, був член міських комітетів РСДРП. З 1907 працював в Петербурзі в соціал-демократичній фракції Державної думи. Співробітничав в більшовицькому друці. Неодноразово піддавався репресіям. Після Лютневої революції 1917 голова Уральського обласного і заступник голови Катеринбурзького міського комітетів РСДРП (б). У 1917 на 6-м-коді з'їзді РСДРП (б) був заочно вибраний членом ЦК партії. В період Жовтневої революції голова Катеринбурзького ВРК, активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади на Уралі. З кінця 1917 в Петрограді: член колегії Наркомфіна РРФСР, головний комісар Народного банку, з березня 1918 товариш (заступник) голови Народного банку і одночасно комісар юстиції трудової комуни Петрограду і Союзу комун Північної області. В період укладення Брестського миру примикав до «лівим комуністам» . У 1918—1922 нарком фінансів РРФСР і одночасно в 1919—21 секретар ЦК РКП (б); з березня 1919 по березень 1921 член Політбюро ЦК РКП (б). У час дискусії про профспілки прибічник Л. Д. Троцького. У 1921—30 повпред СРСР в Германії. У 1922 брав участь в Гаагській конференції. У 1927 приєднався до «нової опозиції», з якою порвав в 1928. У 1930—1937 заступник наркома закордонних справ СРСР. Делегат 7, 9—14. 16, 17-го з'їздів партії; на 7—9-м-коді обирався членом ЦК РКП (б). Був членом ВЦИК РСФСР і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.

загрузка...