Крачковський Ігнатій Юліанович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Крачковський Ігнатій Юліанович

Крачковський Ігнатій Юліанович [4(16) .3.1883, Вільнюс, — 24.1.1951, Ленінград], радянський арабіст, один з творців школи радянською арабістики ; академік АН(Академія наук) СРСР (1921). У 1905 закінчив факультет східних мов Петербурзького університету. З 1910 приват-доцент, з 1918 професор університету Петрограду, потім Ленінградського. Професор і член вчених рад багато учбових і дослідницьких установ СРСР, член ряду зарубіжних академій і востоковедних суспільств (АН в дамаску, Королівського азіатського суспільства Великобританії і Ірландії, Німецького востоковедного суспільства, Фламандською, Польською, Іранською АН(Академія наук) і ін.). Автор багаточисельних праць по літературі і мові, історії і культурі арабів, головним чином в середні віки, а також в новий час. Опублікував тексти і переведення багатьох пам'ятників середньо-віковою і сучасною арабської літератури. Йому належать фундаментальне дослідження по історії географічної літератури в країнах мусульманського Сходу (7 — кінець 18 вв.(століття)), комментірованний російське переведення Корану (М., 1963), статті і монографії по історії вітчизняного і зарубіжного сходознавства. До. — зачинає вивчення і знавець новоарабськой літератури і історії культурного відродження в арабських країнах 19 — почала 20 вв.(століття) Велику увагу приділяв опису арабських рукописів у вітчизняних зборах, дослідженню російсько-арабських літературних зв'язків, організації видання арабських джерел по історії народів СРСР. Займався вивченням арабо-хрістіянської літератури, а також літератури і культури середньо-вікової Ефіопії («Введення в ефіопську філологію», 1955), історико-культурних і епіграфічних пам'ятників древньої Південної Аравії. Був ініціатором створення і керівником Асоціації арабістів СРСР. Брав участь в підготовці багаточисельних вітчизняних і зарубіжних востоковедних видань. Широку популярність здобула автобіографічна книга До. «Над арабськими рукописами» (1949, 4 видавництва, 1965), перекладена на ряд іноземних мов (у тому числі на арабську мову) і удостоєна Государсвенной премії СРСР (1951). Нагороджений 2 орденами Леніна, а також медалями.

  Соч.: Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—6, М-код.—Л., 1955—60; Абу-л-Фарадж ал-Ва''ва Дамаський. Матеріали для характеристики поетичної творчості П., 1914.

  Літ.: Ігнатій Юліанович Крачковський, М-код.—Л., 1949 (бібл.); Беляєв Ст І., Вінников І. Н., Пам'яті акад.(академік) І. Ю. Крачковського, в сб.(збірка): Палестинська збірка, ст 1(63), 1954.

  П. А. Грязневіч.

 

І. Ю. Крачковський.