Коцоєв Арсен Борисович [3(15) .1.1872, Гизель, нині Приміського району Северо-осетінськой АССР, — 4.2.1944, м. Орджонікідзе], осетинський радянський письменник. Один з тих, що зачинають національної художньої прози. Народився в бідній селянській сім'ї. Був вчителем; усунений з посади за пропаганду атеїзму серед учнів. З 1895 друкувався в російських газетах Владикавказа. У 1912 в більшовицькій газеті «Правда» опубліковані розповіді «Помріяли» «Товариш» і ін. Основна тема дореволюційних розповідей До. — важке життя осетинських селян. У повести «Джанаспі» (1940). показує гостру класову боротьбу і перемогу колгоспних буд, створює образи нових людей осетинського села. У переведенні До. видані повести А. С. Пушкіна.
Соч.: Радзирдтає, Цхинвал, 1924; Радзирдтає, Цхинвал, 1929; Уацмистає, Дзаєуджих'аєу, 1949; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. розповіді М., 1952; Саломі. Ізбр. розповіді, М., 1959;
Літ.: Салагаєва З., Арсен Коцоєв, в кн.: Нарис історії осетинської радянської літератури, Орджонікідзе, 1967, с. 118—30; Епхити Т., Коцойти Арсен, Орджонікідзе, 1955.
