Коцюбінський Михайло Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Коцюбінський Михайло Михайлович

Коцюбінський Михайло Михайлович [5(17) .9.1864, Вінниця, — 12(25) .4.1913, Чернігів], український письменник, громадський діяч, революційний демократ. Народився в сім'ї дрібного чиновника. У 1880 закінчив Шаргородськоє духовне училище. За зв'язок з народовольцями був в 1882 арештований, а після звільнення узятий під нагляд поліції. Вчителював, працював статистиком. Друкуватися почав в 1890. У своїх суспільно-політичних, філософських і естетичних поглядах До. прошел складна дорога від ліберального народництва і культурництва до революційно-демократичного світогляду, виявляючи глибоку цікавість до марксизму. З 2-ої половини 90-х рр. До. виходить в своїй творчості за рамки національно-селянського побуту, відображаючи життя різних шарів буржуазного суспільства. Основні твори До. — повість «Fata morgana» (ч. 1—2, 1904—10) і ін. твори, написані в 1904—1912, — дають широку панораму подій періоду Революції 1905—07 і реакції, що настала потім. Письменник малює картини народної розправи над тими, що пригноблюють, народження нового села, що збирає разом з робочим класом сили для революційного натиску. Він показав в своїх новелах понівечену погромами міську провінцію («Сміх», «Він йде», обидві — 1906), гнівне бродіння в народі («Як ми їздили в Криницю», 1908, «Що записане в книгу життя», 1911), героїв революційного підпілля, що протиставили ренегатам («В дорозі» «Невідомий», 1907, «Сон», 1911), огидні маски реакції («Persona grata», 1908, «Дарунок на іменини», 1912); пристрасно викривав декадентів як «мародерів революції» в мистецтві («Intermezzo», 1909), лібералів як посібників реакції («Коні не винні», 1912). Торжествуючим гімном всепереможній правді життя прозвучала повість «Тіні забутих предків» (1912).

  В історію української літератури До. увійшов як художник революції, що надав велике вплив на розвиток української радянської прози (А. Головко, А. Довженко, Ю. Яновський, О. Гончар і ін.). М. Горький, з яким До. був близько знаком, високо цінував його творчість. Твори До. переведені на багато мов світу. По творах До. створені фільми «Кривавий світанок» (1957), «Коні не винні» (1957), «Дорогою ціною» (1958), «Тіні забутих предків» (1965). До. присвячено два літературно-меморіальні музеї — у Вінниці (1927) і в Чернігові (1935).

  Соч.: Твори, т. 1—6, До., 1961—62; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вигадування, т. 1—4, М., 1965.

  Літ.: Гіркий М., М. М. Коцюбінський, Собр. соч.(вигадування), т. 14, М., 1951; Іванов Л., Михайло Коцюбінський. Крітіко-біографічній нарис, М., 1956; Коцюбінськая-ефіменко З., М. М. Коцюбінський. Майстерність письменника, М., 1959; Колісник П., Коцюбінський — художник слова, До., 1964; Каленіченко Н., Великий сонцепоклонник, До., 1967; Франко I., З останнix десятілiть XIX ст Лiтературнокрітічнi статтi, До., 1950; Костенко М., Художня майстернicть М. М. Коцюбінського, До., 1961; Гріцюта М., М. Коцюбінський i народна творчicть, До., 1958; М. Коцюбінський. Бiблioграфiчній покажчик. До., 1964.

  П. І. Колісник.

М. М. Коцюбінський.

М. М. Коцюбінський. «Тіні забутих предків» (Київ). Ілл. І. Н. Філонова.