Котовський Григорій Іванович [12(24) .6.1881, м. Ганчешти, нині м. Котовськ Молдавської РСР, — 6.8.1925], герой Громадянської війни. Член КПРС з квітня 1920. Народився в сім'ї заводського механіка. Після закінчення з.-х.(сільськогосподарський) училища працював помічником керівника і маєтком, що управляє. За захист батраків в 1902 і 1903 був арештований. У 1905 покликаний в армію, але біг і організував в листопаді 1905 загін з повсталих молдавських селян. Після неодноразових арештів і втеч в 1907 засуджений на 12 років каторги, в 1910 відправлений до Нерчинськ, звідки в 1913 біг. З початку 1915 знову керував озброєним загоном селян в Бесарабії. У 1916 засуджений до страти, заміненою довічною каторгою. У травні 1917 умовно звільнений і направлений в армію на Румунський фронт; був членом полкового комітету 136-го Таганрозького піхотного полку. У листопаді 1917 примикав до лівих есерів; був вибраний членом комітету 6-ої армії. Потім працював в Кишиневі у фронтовому відділі Румчерода . В январе—марте 1918 командував Тирасполським загоном, з липня 1919 командир бригади 45-ої стрілецької дивізії. Знаходячись у складі групи І. Е. Якира, виконав героїчний похід від Дністра ка Житомира. У листопаді 1919 у складі 45-ої дивізії брав участь в обороні Петрограду. З січня 1920 командував кавказькою бригадою на Півдні, Україні і на радянсько-польському фронті. З грудня 1920 начальник 17-ої кавказької дивізії. У 1921 командував кавказькими частинами при ліквідації махновщини, антоновщини і петлюрівців. З вересня 1921 начальник 9-ої кавказької дивізії, з жовтня 1922 командир 2-го кавказького корпусу. Нагороджений 3 орденами Червоного Прапора і Почесною революційною зброєю. Похований в Бірзуле (нині Котовськ Одеської області).
Літ.: Есауленко А. С., Революційна дорога Р. І. Котовського. Киш., 1956.
