Румчерод , скорочена назва Центрального виконавського комітету Рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеської області (до складу області входили Херсонська, Бессарабськая, Таврійська, частина Подільської і Волинської губерній). Вибраний на 1-м-коді фронтовому і обласному з'їзді Рад 10—27 травня (23 травня — 9 червня) 1917 в Одесі. Більшість в 1-м-коді скликанні Р. складали есери і меншовики, що підтримували буржуазний Тимчасовий уряд і що вороже зустріли Жовтневу революцію 1917. По вказівці СНК(Рада Народних Комісарів) Главковерх Н. В. Криленко і ВРК при Ставці 3 (16) грудня 1917 оголосили про розпуск есеро-меншовіцького Р., що не відображав настроїв і волі мас, що більшовизувалися. Місцевим революційним силам було запропоновано утворити новий Р., який стояв би на радянській платформі. 2-й фронтовий і обласний з'їзд Рад в Одесі 10—23 грудня 1917 (23 грудня 1917 — 5 січня 1918) визнав Радянський уряд і схвалив його політику, вибрав новий склад Р. з 180 чіл. (70 більшовиків, 55 лівих есерів, 23 представники селянських організацій, 32 — від інших фракцій). Як представник ЦК РСДРП (б) і СНК(Рада Народних Комісарів) в роботі з'їзду брав участь Володарський В. Председателем Р. був вибраний більшовик Ст Р. Юдовський . Друкарським органом Р. була газета «Голос революції» (виходила з липня 1917 до березня 1918, закрита австро-німецькимі окупантами). Р. зіграв велику роль у встановленні Радянської влади в кінці грудня 1917 — січні 1918 на Ю.-З.(південний захід) України і в Молдавії, був там найвищим органом Радянської влади. У січні — березні 1918 Р. очолював боротьбу проти румунських, а потім австро-німецьких інтервентів, вів спільно з Верховною автономною колегією СНК(Рада Народних Комісарів) по російсько-румунських справах дипломатичні переговори з румунським урядом, що завершилися 5—9 березня 1918 договором про вивід в 2-місячний термін румунських військ з Бесарабії (пізніше договір був порушений боярською Румунією). У березні 1918 зважаючи на австро-німецьку інтервенцію Р. евакуювався до Миколаєва, потім в Ростов-на-Доні і в квітні — в Ейськ. У травні 1918 припинив свою діяльність.
Літ.: Диков І. Р., Румчерод і боротьба за встановлення Радянської влади на Румунському фронті, в збірці: Історичні записки, т. 57, М., 1956; Революційний рух в 1917 р. і встановлення Радянської влади в Молдавії, Киш., 1964; Хаїт Т. М., II з'їзд Рад Румунського фронту, Чорноморського флоту II Одеського округу (Румчерод), в збірці: Історичні записки, т. 88, М., 1971.
