Котляр Леонтій Захаровіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Котляр Леонтій Захаровіч

Котляр Леонтій Захаровіч [3(16) .6.1901, Томськ, — 28.12.1953, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник інженерних військ (1944), Герою Радянського Союза (28.4.1945). Член КПРС з 1921. У Радянській Армії з 1920. Закінчив Ленінградську військово-інженерну школу (1922) і Військово-стратегічну академію ним. Ф. Е. Дзержінського (1930). У 1938—40 начальник відділу інженерних військ Київського військового округу, в 1940—41 начальник управління Головного військово-інженерного управління Червоної Армії. У Велику Вітчизняну війну в 1941—42 був начальником Головного військово-інженерного управління і начальником інженерних військ Червоної Армії; з квітня 1942 генерал-інспектор Інспекції інженерних військ, в 1942—45 начальник інженерних військ Воронежського, Південно-західного і 3-го Українського фронтів. Брав участь в обороні Москви, звільненні Болгарії, Угорщини, Австрії. З вересня 1945 начальник Військово-інженерної академії ним. В. Ст Куйбишева, а з 1951 начальник кафедри цієї ж академії. Нагороджений 4 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-ої міри, Суворова 2-ій мірі, Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями, а також іноземними орденами.