Котляревський Петро Степанович [12(23) .6.1782, сіло Ольховатка Купянського повіту Харківської губернії, — 21.10(2.11) .1852, біля Феодосії], російський військовий діяч, генерал від інфантерії (1826). Народився в сім'ї священика. Виховувався в піхотному полку в Моздоке, в 1799 вироблений в офіцери. Висувався під час російсько-іранської війни 1804—13. Відрізнявся винятковою хоробрістю і рішучістю. У 1810 захопив фортецю Мігрі, витримав облогу, а потім розбив іранські війська на р. Аракс. 19—20 жовтня 1812 розбив перевершуючі сили Аббас-мірзі при Асландузе, а 1 січня 1813 з 2-тисячним загоном штурм опанував Ленкоранью, що вирішило результат війни. Був важко поранений і вийшов у відставку.
