Котляревський Іван Петрович [29. 8(9.9) .1769, Полтава, — 29.10(10.11) .1838, там же], український письменник і культурно-суспільний діяч. Зіграв важливу роль в становленні нової української літератури і в розвитку української літературної мови. Народився в сім'ї дрібного чиновника, вчився в Полтавській духовній семінарії (1780—89). У 1796—1808 на військовій службі. Вийшовши у відставку, в 1810 повернувся до Полтави, обійняв посаду наглядача «Будинку виховання дітей бідних дворян», проявив себе як педагог-гуманіст і демократ. У 1812 сформував козачий полк, що відрізнився в боях проти наполеонівських військ. У 1816—21 директор полтавського театру. З 1818 був пов'язаний з декабристськими кругами; у 1821 вибраний почесним членом Вольного суспільства любителів російської словесності . В 1798 в Петербурзі вийшла (без відома автора) бурлеськно-травестійная (див. Бурлески ) поема До. «Енеїда» (ч. 1—3), що ознаменувала цілий етап в розвитку нової української літератури. У 1809 поема видана автором з додаванням 4-ій частині під назвою «Віргилієва Енеїда, на малоруську мову преложенная І. Котляревським». Повний текст «Енеїди» (ч. 1—6) побачило світло в 1842. Використовуючи багаті можливості травестійного жанру, До. гротесковий-сатирично змальовує події на Україні, пов'язані з ліквідацією царизмом Запорізької Січі і закріпаченням селянства. Побут і вдачі всіх шарів українського суспільства, характер українського народу написані в поемі так, що вона стала своєрідною енциклопедією українського народного життя 18 — почала 19 вв.(століття)
Велику роль в розвитку української драматургії зіграли п'єси До. «Наталка Полтавка» і «солдат-чародій», вперше поставлені в 1819 на сцені полтавського театру з участю М. С. Щепкина. П'єси До. йдуть на сценах багатьох театрів Радянського Союзу. На сюжет «Наталки Полтавки» композитор Н. В. Лисенко написав оперу (1889). У 1903 в Полтаві відкритий пам'ятник К. Там же в 1952 відкритий Державний літературно-меморіальний музей, а до 200-ліття з дня народження письменника (1969) в колишній його садибі створений меморіальний комплекс.
Соч.: Повне зiбрання творiв, т. 1—2, До., 1952—53; Твори, т. 1—2, До., 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Енеїда, М., 1961; Вигадування, Л., 1969.
Лum.: Icторiя української лiтературі, в 8 тт., т. 2, До., 1967; Iван Котляревський в документах, спогадах, дослiдженнях. До., 1969; Волінський П. До., Iван Котляревський. Жіття i творчicть, 3 вигляд., До., 1969; Кирілюк Є, Жівi традіцiї. Iван Котляревський та українська лiтература. До., 1969; Iван Котляревський. Бiблioграф. покажчик. 1798—1968. Склав М. О. Мороз, До., 1969.
