Костянтин Миколайович [9(21) .9.1827, Петербург, — 13(25) .1.1892, Павловськ, нині Ленінградською обл.], російський великий князь, 2-й син імператора Миколи I, брат імператора Олександра II: генерал-адмірал (1831). Виховувався під керівництвом адмірала Ф. П. Літке . З 1850 член Державної ради і голова Комітету з того, що передивляється морських статутів. У 1852 товариш начальника Головного морського штабу, з 1853 виконуючий обов'язки, а з 1855 керівник Морським міністерством (до 1881). Займаючи помірно ліберальні позиції, До. Н. сприяв прогресивній діяльності адміралів Р. І. Бутакова, А. А. Попова і ін. по створенню парового військового флоту і проведенню реформ на флоті (введення нового статуту, відміна тілесних покарань і ін.). У 50-х рр. кружок До. Н. був центром ліберальної бюрократії, що обговорювала необхідність відміни кріпака права і проведення інших буржуазних реформ. З 1857 член секретного Комітету з селянської справи, з 1860 голова Головного комітету з селянської справи, брав участь в підготовці відміни кріпака права, пізніше підтримував проведення судової реформи 1864. У 1862—63 намісник Царства Польського; у обстановці зростання національно-визвольного руху проводив половинчасту політику, що викликала незадоволеність як демократичних, так і реакційних кругів. У 1865—81 голова Державної ради.
