Коректура (від латів.(латинський) correctura — виправлення, поліпшення), процес виправлення граматичних і технічних помилок і недоліків в текстовому і графічному матеріалах, підготовлених для розмноження друкарським (або будь-яким іншим) способом. У вужчому сенсі — відтиск з друкарського набору (див. Набірне виробництво ) , призначений для внесення виправлень.
Для До. з набірної форми на коректурних верстатах виготовляються пробні коректурні відтиски. При звіренні відтиску з текстом оригінала виявляються помилки, які можуть бути результатом неуважності і недостатньої кваліфікації складача, неправильної підготовки набірної каси або несправностей в набірній машині, а також низької якості самого оригінала; поряд з орфографічними і пунктуаційними помилками в наборі можуть бути і технічні погрішності.
Для позначення на відтиску виявлених помилок застосовують систему коректурних знаків.
Існують чотири види коректур: друкарська; До. видань, що випускаються по оригінал-макетах; видавницька До. і До. репродукційних друкарських форм. Друкарська К И Ч О К. видань по оригінал-макетах передбачають виправлення помилок в наборі, що виникли на всіх стадіях набірного процесу; видавницька До. включає виправлення автора, редактора і технічного редактора; До. репродукційних друкарських форм полягає в звіренні пробних одноколірних або багатобарвних відтисків з оригіналом (наприклад, картиною, що знаходиться в музеї) і письмовій вказівці на полях відтиску (без спеціальних знаків) виправлень, які мають бути внесені до форми (наприклад, підсилити або ослабити друкарські елементи на формі).
Літ.: Билінський До. І., Жілін А. Н., Довідкова книга коректора, М., 1960; Каменецкий Л. М., Козоровіцкая І. С., Тяпкин Би. Р., Коректура, М., 1966.
