Корелометр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Корелометр

Корелометр (від кореляція і ...метр ) , корелограф, прилад, службовець для виміру кореляційних функцій випадкових процесів. Знання коефіцієнта кореляції дозволяє аналізувати фізичні явища, що мають імовірнісний характер, наприклад шуми в радіоприймальних пристроях, потік космічних часток, біопотенціали і т. п. (див. Кореляційний аналіз ) . При подачі на виходи До. двох випадкових сигналів у вигляді змінної електричної напруги U 1 (t) і U 2 (t) на виході приладу з'являється напруга, пропорційна функції взаємної кореляції цих сигналів. Якщо на обидва входи поданий сигнал U до (t), До. вимірює коефіцієнт автокореляції.

  Найбільшого поширення набули електронні К. Індікатором До., як правило, служить стрілочний прилад, проградуйований в значеннях коефіцієнта кореляції, або електроннопроменева трубка. У ДО. зазвичай передбачається можливість підключення цифрового або самописного реєстратора. До. застосовують в апаратурі радіозв'язки (для виміру перехідних загасань в багатоканальних системах), радіолокації гідроакустики і радіоастрономії (для кореляційної пеленгації і збільшення роздільної здатності передачі), в медичних електронних діагностичних пристроях. Сигнали, досліджувані на взаємну кореляцію, мають частоти від 1 гц до 50 Мгц. Спеціальні методи обробки сигналу збільшують його частотність до 500 Мгц. Коефіцієнт кореляції вимірюється в межах від 0,01 до 1,0; погрішність До. складає 5—10%.

  Літ.: Ланге Ф., Кореляційна електроніка, пер, з йому.(німецький), Л., 1963; Мірський Р. Я., Радіоелектронні виміри, 2 видавництва, М., 1969; Валітов Р. А., Сретенський Ст Н., Радіотехнічні виміри, М., 1970.

  Е. Р. Білик.