Кора вивітрювання, континентальна геологічна формація, що утворюється на земній поверхні в результаті вивітрювання гірських порід. Продукти зміни, що залишилися на місці свого первинного залягання, називають залишковою До. ст, а переміщені на невелику відстань, але зв'язки, що не втратили, з материнською породою — переотложенной До. ст Деякі геологи до До. ст відносять продукти розмиву і перевідкладення грунтів і залишковою До. ст, іменуючи їх акумулятивною До. ст (пролювій, делювій і т. д.).
За формою залягання розрізняють площадкову До. ст, що перекриває плащем корінні породи (потужність — десятки см — перші десятки м-коду ) , і лінійну, витягнуту в одному напрямі і проникаючу в глиб корінної породи по тріщинах (вибиваються клин на глибині декількох десятків м-коду від поверхні Землі, рідше досягають глибини 100—200—1500 м-коду ) .
Вивчення До. ст і процесів її освіти почало проводитися в середині 19 ст російським вченими Ст Ст Докучаєвим, К. Д. Глінкой і ін. Детальні дослідження До. ст розвернулися з 20-х рр. 20 ст У самостійний розділ геології учення про До. ст оформилося в 1-ій половині 20 ст Основоположниками його були Б. Б. Полинов (сучасна До. ст) і І. І. Гинзбург (древня До. ст). За кордоном значний вклад в учення про До. ст внесли шведський учений О. Тамм американський учений З. Келлер, німецький геолог Г. Гаррасовіц і ін.
В процесі вивітрювання різні проміжні і кінцеві продукти розкладання можуть розчинятися і виноситися приповерхневими водами. Їх міграція здійснюється у вигляді суспензій, колоїдних і дійсних розчинів. Механічне винесення порошковатих продуктів До. ст водою, хоча в деяких випадках і має істотне значення, проте мало впливає на зміну її валового хімічного складу. Набагато істотніше діють колоїдні і дійсні розчини. В результаті розкладання мінеральної маси корінних порід і вибіркової міграції елементів виникає До. ст різного складу або різного профілю вивітрювання з властивими їм родовищами корисних копалини. До. ст різного профілю властива зональна зміна мінерального і хімічного складу по вертикалі від корінних слабо змінених порід до тих, що виходять на земну поверхню інтенсивно змінених порід. Освіта До. ст залежить від клімату, складу корінних порід, гидрогеологичеських умов, рельєфу місцевості, тектонічної структури, тривалості освіти, епохи формування і міри мобільності земної кори.
В періоди тектонічного спокою в районах вологого і теплого клімату відбувається формування До. ст найбільшої потужності. Розкладання великої маси органічних речовин приводить до утворення Co 2 і органічних кислот які, просочуючись з грунту в До. ст, виробляють глибоке розкладання гірських порід і кисле вилуговування розчинних продуктів вивітрювання. З До. ст виноситься більшість рухливих елементів — Ca, Mg, Na, До, Si, багато рідких металів. До. ст відносно збагачується найменш рухливими елементами — Fe, Al, Ti, Zr і ін. з утворенням гидроокислов Fe і Al, каолініту, галуазиту і ін. глинистих мінералів. Гидроокисли Fe додають До. ст червоне і буре забарвлення. У умовах спокійного тектонічного режиму у вологих тропіках До. ст досягає потужності десятків м-коду, а в зонах розломів — сотень м. Залежно від мінерального складу розрізняють ряд типів вилуженої До. ст (каолінова До. ст, латеритна і т. д.).
В умовах тектонічних поднятій і розчленованого рельєфу потужність До. ст навіть у вологому і теплому кліматі значно менше. У помірному вологому і тим більше в арідном і холодному кліматі процеси вивітрювання проникають на ще меншу глибину, інтенсивність зміни порід також мінімальна. У сухому кліматі Ca далеко не виноситься, виникає карбонатна і навіть гіпсова До. ст У холодному кліматі і у високогорьях місцями утворюється лише уламкова До. ст малої потужності, незрідка співпадаюча з грунтом.
Залежність від клімату визначає широтну зональність в розміщенні До. ст Зони До. ст ширше за географічні і грунтові зони (для декількох грунтових зон характерна одна зона До. ст). У минулі геологічні епохи на території СРСР в умовах тектонічного спокою, за наявності вологого і теплого клімату впродовж багатьох мільйонів років відбувалося формування потужних кислих вилужених До. ст Ці «древні До. в.» частково збереглися під товщею осадових відкладень або виходять на земну поверхню. Місцями вони піддалися подальшим змінам — огипсованію, засоленню, обглеюванню і т. д. Найширше процеси формування древньої До. ст були поширені у верхньому тріасі і нижній юрі, але відомі також До. ст докембрійського, палеозойського і послеюрського віків.
З древньою До. ст на території СРСР зв'язані родовища руд нікелю, заліза, хрому, алюмінію, рідких елементів, магнезиту, каоліну і ін. корисних копалини.
Літ.: Полинов Би. Б., Кора вивітрювання, ч. 1, Л., 1934; Лукашев До. І., Основи літології і геохімії кори вивітрювання, Мінськ, 1958; Гинзбург І. І., Типи древньої кори вивітрювання, форми їх прояву і класифікація, в кн.: Кора вивітрювання, ст 6, М., 1963; Добровольський Ст Ст, Географія і палеогеографія кори вивітрювання СРСР, М., 1969; Кора вивітрювання, ст 1—11, М., 1952—70; Петров Ст П., Основи вчення про древню кору вивітрювання, М., 1967; Геологія і мінералогія кори вивітрювання, М., 1970.
