Контактна мережа, система пристроїв, призначених для передачі електричної енергії від електричних станцій через тягові підстанції електровозам, моторним вагонам, трамваям або тролейбусам. Передача електричної енергії здійснюється через ковзаючий контакт між контактним дротом або контактною рейкою і токос'емником (струмоприймачем) рухливого складу. Контактний дріт розташовується, як правило, над рейковим дорогою або уздовж траси безрейкового транспорту, а рейка — на рівні ходових частин рухливого складу. Контактний дріт прикріплюють до підтримуючих конструкцій — зазвичай до опор контактної мережі, рідше до стін будинків і ін. будовам (трамвайні і тролейбусні мережі) за допомогою гнучких елементів (тросів і проволікав), що розташовуються уздовж контактного дроту (ланцюгові контактні підвіски) або впоперек нього (прості контактні підвіски). Опори До. с. можуть бути залізобетонними, сталевими і дерев'яними. Кріплення контактних підвісок до опор здійснюють за допомогою арматури і ізоляторів .
Для надійної роботи і зручності обслуговування До. с. ділять на секції. У окремі секції виділяють перегони і проміжні станції, а на крупних станціях — групи електрифікованих доріг. При ремонті, що вимагає зняття напруги, відключають лише одну секцію, не порушуючи живлення електроенергією ін. ділянок. Же.-д. опори До. с. використовують також для підвіски дротів, по яких подається електроенергія до лінійних же.-д.(железнодорожний) споживачам, а також для розміщення ін. дротів, наприклад телекерування тяговими підстанціями, всілякими перемикальними пристроями в схемі секціонування і ін.
Літ.: Власов І. І., Марквардт До. Р., Контактна мережа, 2 видавництва, М., 1961; Фрайфельд А. Ст, Марков А. С., Тюрнін Р. А., Пристрій, монтаж і експлуатація контактної мережі, 2 видавництва, М., 1967; Беляєв І. А., Взаємодія струмоприймача і контактної мережі при високих швидкостях руху, М., 1968.
