Конституційний суд, в деяких зарубіжних державах особливий орган, єдиною або головною функцією якого є здійснення конституційного нагляду . На відміну від звичайних верховних судів, До. с. не входить в систему судів загальної юрисдикції. Член До. с. або обираються парламентом (Федеральний До. с. у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), або призначаються главою держави (Австрія, Кіпр); інколи члени До. с. призначаються парламентом і ін. органами влади і юстиції (наприклад, в Італії До. с. в рівних долях призначається президентом, парламентом і магістратом). Поряд із здійсненням конституційного нагляду До. с. має право тлумачення конституції, вирішує питання — чи відповідає конституції діяльність політичних партій, розглядає спори про компетенцію і т. д. Практика діяльності До. с. в сучасних буржуазних державах направлена на всемірне пристосування конституції, що діє, до потреб панівного класу.
До. с. існують в двох соціалістичних країнах — в Чехословакії і Югославії. Так, в Чехословакії створені, До. с. федерації і складових її Чеської і Словацької республік. Члени їх обираються на 7 років відповідно федеральними зборами ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) і Національними радами Чеською і Словацькою республік. У Югославії До. с. обирається союзною ськупщиной (склад його кожні 4 роки оновлюється наполовину). До. с. вхідних до складу Югославії республік формуються республіканськими ськупщинамі.
